Акциз це – Акциз — Вікіпедія

Акциз — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Акц́из (фр. accise, від лат. accidere — урізати) — один із різновидів здійснюваних державою податків (зборів), не пов’язаних з одержанням прибутку підприємцем (товаровиробником, торговцем). Це найпоширеніші державні непрямі (побічні) податки (збори) на певні продукти масового попиту (предмети розкоші, тютюн, алкогольні напої, коштовні метали та інше), які стягують з виробників чи продавців товарів. Акциз включається у ціну товару, яку сплачує споживач товару, його розмір і сума стягуються у державний чи місцевий бюджети. Часто застосовується на окремі імпортні товари з метою захисту внутрішнього ринку й підтримки вітчизняного товаровиробника.

Акцизний податок в Україні[ред. | ред. код]

Акциз зазвичай встановлюється на високорентабельні та монопольні товари і в теорії вилучає частину надприбутків які отримуються від продажу подібної продукції. Оподатковуваним оборотом є вартість підакцизних товарів, що продаються виходячи з відпускних цін без акцизного збору. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизу встановлюються ВРУ.

Строки сплати для підприємства-виробника алкогольних напоїв на 3 день після продажу.

Акцизний збір за алкогольні напої та тютюнові вироби сплачується шляхом придбання акцизних марок (знак, що наклеюється на продукт і свідчить про сплату акцизу).

Відповідальність за порушення:

• за несвоєчасну реєстрацію юридичних осіб і підприємств, що є платниками акцизного збору, сплачується штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• В разі недоплати — штраф в розмірі нарахованої суми
• В разі повторного порушення сплачується штраф у подвійному розмірі
• Несвоєчасне подання декларації — 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
• Несвоєчасна сплата акцизу — пеня в розмірі 120% щодня

За більшовиків під час воєнного комунізму акцизи були скасовані, за НЕПу відновлені, а 1930 знову скасовані й змінені податком обігу. Найбільші надходження давали акцизи з напоїв, цукру, тютюну і текстильних виробів (останній акциз існував тільки за більшовиків). Крім того були ще акцизи з чаю, нафтових продуктів, сірників, калош і свічок.

uk.wikipedia.org

Акцизний податок в Україні — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Акцизний податок — це непрямий податок на споживання підакцизних товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів (продукції). Це непрямий податок, який сплачують виробники чи продавці, призначений для регулювання попиту на певні товари (БО-17-1, 2018 рік) Статтею 215 Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних товарів:

Із набуттям чинності Податкового кодексу України коло платників акцизного податку розширено. Поряд із виробниками та імпортерами підакцизних товарів до його переліку віднесено:

• особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, є безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
• особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено нульову ставку податку (зокрема спирт для виробництва продукції, визначеної у статті 229 Податкового кодексу України, легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену), або не підлягають, або звільняються від оподаткування.

Крім того, при імпорті підакцизних товарів платниками є:

• фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;
• особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України;
• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування у разі порушення таких вимог.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів (продукції). Тобто будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини. Також до об’єктів оподаткування акцизним податком відноситься: реалізація (передача) підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам; ввезення підакцизних товарів на митну територію України; реалізація конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів визнаних безхазяйними, чи за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, підакцизних товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави та ін. До об’єктів оподаткування віднесено також обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів із вини платника податку.

Податковим кодексом України встановлений широкий перелік операцій, які не підлягають та звільняються від акцизного оподаткування. Так, не під

uk.wikipedia.org

РОЗДІЛ VI. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

229.1. Особливості оподаткування спирту етилового

229.1.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:

а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;

{Підпункт «а» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5074-VI від 05.07.2012}

б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб’єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;

г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.

229.1.2. До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.

229.1.3. Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства, виробниками вермутів та виробниками лікарських засобів — 180 календарних днів.

{Підпункт 229.1.3 пункту 229.1 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5074-VI від 05.07.2012}

229.1.4. Видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу.

229.1.5. Податковий вексель може бути виданий:

а) підприємством первинного виноробства, яке є виробником виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;

{Підпункт «а» підпункту 229.1.5 пункту 229.1 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5074-VI від 05.07.2012}

б) виробником лікарських засобів;

в) виробником продуктів органічного синтезу;

г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб’єктами господарювання), які використовують біоетанол для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) виробниками біопалива.

229.1.6. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх відносин з векселедавцем.

229.1.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.1.8. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті 229.1.1 цієї статті.

229.1.9. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

229.1.10. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.1.11. Переліки виробників спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Підпункт 229.1.11 пункту 229.1 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1638-VII від 12.08.2014}

229.1.12. Відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України.

229.1.13. Відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.1.14. На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Підпункт 229.1.14 пункту 229.1 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

229.1.15. Під час виробництва біоетанолу забороняється:

а)  виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу. У разі якщо підприємство має відокремлені підрозділи, забороняється виробництво та зберігання спирту етилового у тих відокремлених підрозділах, які виробляють біоетанол;

б) зберігання біоетанолу на складах виробника без денатурації його бензином (1-10 відсотків).

{Підпункт 229.1.15 пункту 229.1 статті 229 в редакції Закону № 1638-VII від 12.08.2014}

229.1.16. Підприємствам, які є одночасно виробниками біоетанолу та біопалива на його основі, авальований вексель (банківська розписка) не оформляється.

229.1.17. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва продукції, зазначеної в пункті 229.1.1 цієї статті, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.

229.2. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості.

229.2.1. Легкі дистиляти (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.

{Підпункт 229.2.1 пункту 229.2 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

229.2.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку контролюючими органами здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

229.2.3. До отримання легких дистилятів (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), які використовуються суб’єктами господарювання в якості сировини для виробництва етилену, виробниками видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою акцизного податку, що передбачена пунктом 215.3 статті 215 цього розділу, та ставкою 0 євро за 1000 кг.

{Підпункт 229.2.3 пункту 229.2 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

229.2.4. Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання — виробником етилену.

229.2.5. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.

229.2.6. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.2.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.2.8. Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця.

229.2.9. На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники контролюючого органу за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.

229.2.10. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.

229.2.11. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві.

229.2.12. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, яка зазначена у податковому векселі, векселедержателю.

229.2.13. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.2.14. Перелік підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.2.15. Відвантаження легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

229.2.16. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів, що отримані в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.

229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості

229.3.1. Легкі дистиляти (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (коди 2710 19 31 01, 2710 19 31 10, 2710 19 31 20, 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), а також скраплений газ (коди 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) та бутан, ізобутан (код 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД) можуть ввозитися в Україну в якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку.

{Підпункт 229.3.1 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку контролюючими органами здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

229.3.3. Для ввезення на митну територію України легких дистилятів (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (коди 2710 19 31 01, 2710 19 31 10, 2710 19 31 20, 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), а також скрапленого газу (коди 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) та бутану, ізобутану (код 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД) з метою використання їх в якості сировини у виробництві етилену виробник етилену оформлює податковий вексель у трьох примірниках. Один примірник подається контролюючому органу за місцезнаходженням виробника, другий — контролюючому органу за місцем митного оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.

{Підпункт 229.3.3 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.4. Податковий вексель видається на суму акцизного податку, що справляється при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

229.3.5. Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання — виробником етилену.

229.3.6. Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів з дати оформлення митної декларації.

229.3.7. Підставою для митного оформлення легких дистилятів (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (коди 2710 19 31 01, 2710 19 31 10, 2710 19 31 20, 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), а також скрапленого газу (коди 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) та бутану, ізобутану (код 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України з метою використання у виробництві етилену, є подання виробником етилену контролюючому органу, який здійснює митне оформлення, в порядку, передбаченому Митним кодексом України, засобами електронного зв’язку копії податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік контролюючим органом.

{Підпункт 229.3.7 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

229.3.8. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.3.9. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.3.10. Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця.

229.3.11. На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти, а також скраплений газ та бутан, ізобутан в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники контролюючого органу за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.

{Підпункт 229.3.11 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.12. Податковий вексель без сплати суми акцизного податку коштами вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану виключно як сировини у виробництві етилену.

{Підпункт 229.3.12 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.13. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві. Копія довідки про цільове використання подається контролюючому органу.

{Підпункт 229.3.13 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.14. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену у податковому векселі, векселедержателю.

229.3.15. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до ввезення легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Підпункт 229.3.15 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.16. Перелік підприємств, що здійснюють ввезення легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Підпункт 229.3.16 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.17. Ввезення легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, здійснюється в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

{Підпункт 229.3.18 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.3.18. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану, що ввезені в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.

а також скраплений газ та бутан, ізобутан

{Підпункт 229.3.17 пункту 229.3 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

229.4. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для хімічної промисловості

229.4.1. Нафтопродукти (коди 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90; 2710 12 15 10, 2710 12 15 20, 2710 12 15 90; 2710 12 21 00; 2710 19 11 10, 2710 19 11 20, 2710 19 11 90; 2710 19 15 10, 2710 19 15 20, 2710 19 15 90, 2710 19 25 00, 2710 19 29 00 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку.

{Підпункт 229.4.1 пункту 229.4 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

229.4.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку контролюючими органами здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

229.4.3. До отримання нафтопродуктів, які використовуються суб’єктами господарювання в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, виробниками видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою акцизного податку, що передбачена пунктом 215.3 статті 215 цього розділу, та ставкою 0 євро за 1000 кг.

229.4.4. Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання — виробником, що використовує ці нафтопродукти у якості сировини у хімічній промисловості.

229.4.5. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.

229.4.6. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.4.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.4.8. Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця.

229.4.9. На підприємствах, що використовують нафтопродукти в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники контролюючого органу за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для хімічної промисловості.

229.4.10. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання нафтопродуктів виключно як сировини для виробництва у хімічній промисловості.

229.4.11. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, погоджена представником податкового поста, встановленого на підприємстві.

229.4.12. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, яка зазначена у податковому векселі, векселедержателю.

229.4.13. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання нафтопродуктів для використання у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.4.14. Перелік підприємств, що отримують нафтопродукти для використання у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.4.15. Відвантаження нафтопродуктів, що використовуються в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

229.4.16. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.

{Статтю 229 доповнено пунктом 229.4 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

229.5. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для хімічної промисловості

229.5.1. Нафтопродукти (коди 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90; 2710 12 15 10, 2710 12 15 20, 2710 12 15 90; 2710 12 21 00; 2710 19 11 10, 2710 19 11 20, 2710 19 11 90; 2710 19 15 10, 2710 19 15 20, 2710 19 15 90, 2710 19 25 00, 2710 19 29 00 згідно з УКТ ЗЕД) можуть ввозитися в Україну в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості без сплати акцизного податку.

{Підпункт 229.5.1 пункту 229.5 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

229.5.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості без сплати акцизного податку контролюючими органами здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

229.5.3. Для ввезення на митну територію України нафтопродуктів (коди 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90; 2710 12 15 10, 2710 12 15 20, 2710 12 15 90; 2710 12 21 00; 2710 19 11 10, 2710 19 11 20, 2710 19 11 90; 2710 19 15 10, 2710 19 15 20, 2710 19 15 90, 2710 19 25 00, 2710 19 29 00 згідно з УКТ ЗЕД) з метою використання їх в якості сировини у хімічній промисловості виробник оформлює податковий вексель у трьох примірниках. Один примірник подається контролюючому органу за місцезнаходженням виробника, другий — контролюючому органу за місцем митного оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.

{Підпункт 229.5.3 пункту 229.5 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013, № 71-VIII від 28.12.2014}

229.5.4. Податковий вексель видається на суму акцизного податку, що справляється при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

229.5.5. Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання — виробником, що використовує ці нафтопродукти у якості сировини у хімічній промисловості.

229.5.6. Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів з дати оформлення митної декларації.

229.5.7. Підставою для митного оформлення нафтопродуктів (коди 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90; 2710 12 15 10, 2710 12 15 20, 2710 12 15 90; 2710 12 21 00; 2710 19 11 10, 2710 19 11 20, 2710 19 11 90; 2710 19 15 10, 2710 19 15 20, 2710 19 15 90, 2710 19 25 00, 2710 19 29 00 згідно з УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України з метою використання у хімічній промисловості, є подання виробником контролюючому органу, який здійснює митне оформлення, другого примірника податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік контролюючим органом за місцезнаходженням виробника.

{Підпункт 229.5.7 пункту 229.5 статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013, № 71-VIII від 28.12.2014}

229.5.8. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.5.9. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.5.10. Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця.

229.5.11. На підприємствах, що використовують нафтопродукти в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники контролюючого органу за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для хімічної промисловості.

229.5.12. Податковий вексель без сплати суми акцизного податку коштами вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання нафтопродуктів виключно як сировини для виробництва у хімічній промисловості.

229.5.13. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, погоджена представником податкового поста, встановленого на підприємстві. Копія довідки про цільове використання подається контролюючому органу.

229.5.14. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедер

sfs.gov.ua

Що таке акциз? Сплата акцизу

Далеко не всі господарюючі суб’єкти знають, що таке акциз. Між тим цей податок виконує регулюючу функцію в обороті певних категорій товарів. Він стягується з підприємців та юридичних осіб при проведенні операцій з такими товарами. Розглянемо докладно, що таке акциз.

Загальні відомості

Існує кілька ознак, за якими можна характеризувати акциз. Зокрема, за належністю до рівня управління і влади він вважається федеральним податком. За специфікою використання акциз є платежем загального (нецільового) призначення. Іншими словами, кошти, які надходять від його справляння, розподіляються безвідносно до конкретних заходів. За способом вилучення податок вважається непрямим, як і ПДВ. За способом оподаткування він відноситься до неокладным відрахувань. Це означає, що обов’язок по обчисленню та сплаті акцизу покладається на платника.

Механізм

Що таке акциз на практиці? Механізм розрахунку і відрахування передбачає визначення розміру податку в процесі здійснення операцій з тією чи іншою категорією продукції. Сума акцизу включається в ціну товару. Це означає, що кожний господарюючий суб’єкт, який бере участь в обігу певної продукції, виробляє відповідний розрахунок. У процесі реалізації продукції обов’язок по відрахуванню отриманої суми переходить на такого контрагента. Так відбувається до кінцевого споживача. На нього в результаті покладається тягар оподаткування.

Склад продукції

У законодавстві встановлено перелік товарів, при проведенні операцій з якими стягується розглянутий податок. Цей список досить вузький. Зокрема, в РФ встановлені акцизи на:

1. Сигарети.
2. Автомобілі.
3. Моторні масла.
4. Алкогольну продукцію.
5. Дизельне паливо.
6. Автомобільний і прямогонний бензин.
7. Спирт і спиртові вироби.

У РФ відраховується також акциз на пиво. У ПК передбачені певні пільги у відношенні деяких видів товарів. Вони діють при дотриманні певних обмежень.

Суб’єкти

Розглядаючи, що таке акциз, необхідно дати деякі роз’яснення щодо осіб, на які покладено обов’язок щодо розрахунку та відрахуванню податку. Її виникнення встановлюється ст. 179 ПК. В якості суб’єктів виступають юридичні особи, індивідуальні підприємці, які здійснюють певні операції, в тому числі, переміщення продукції через митну зону РФ. До цієї категорії відносять всіх відповідних осіб, у тому числі іноземних. Суб’єктами, відраховують митний акциз, можуть бути також відокремлені підрозділи юросіб.

Особливості виникнення зобов’язання

Вони встановлені для окремих видів товарів. Наприклад, акциз на бензин прямої перегонки розраховується і відраховується тільки безпосередніми його виробниками. Подібне правило діє у відношенні підприємств, що випускають продукцію нафтохімії з придбаного ними зазначеного виду палива. Ряд особливостей виникнення обов’язку за відрахуванням податку встановлюється і для організацій, які здійснюють свою діяльність на умовах договору про простому товаристві. У ПК передбачається солідарна відповідальність по її виконанню.

Разом з цим законодавство допускає погашення зобов’язання як усіма товаришами спільно, так і однією особою, уповноваженою іншими членами об’єднання. Цей суб’єкт повинен не пізніше дня виконання відповідної операції повідомити податкову службу про виконання ним обов’язків платника за умовами договору. Йому належить повторно стати на облік, незалежно від наявності у нього реєстрації в контрольному органі як особи, що веде самостійну діяльність. Своєчасна і повна сплата акцизу уповноваженим суб’єктом передбачає, що зобов’язання по зарахуванню податку до бюджету іншими членами товариства виконано.

Об’єкт оподаткування

У відповідності зі ст. 182 ПК, в якості нього визнається конкретний перелік операцій, вироблених з певною категорією товарів. До них, зокрема, відносять:

1. Реалізацію на території РФ підакцизної продукції, виробленої платником.
2. Отримання й оприбуткування товарів, включених до спеціального переліку.
3. Деякі види передачі підакцизної продукції на давальницьких засадах у тому числі.
4. Переміщення товарів через кордон РФ.

Реалізація продукції являє собою передачу прав власності на неї одним суб’єктом іншому на безоплатній або платній основі. Ця операція також передбачає використання продукції в якості натуральної оплати. Об’єкт обкладання також виникає при реалізації суб’єктами бесхозяйных, конфіскованих або підлягають зверненню у муніципальну/державну власність продукції, включеної в перелік підакцизних товарів.

Передача товару

Вона може здійснюватися різними способами. Наприклад, передача підакцизної продукції:

1. Виробленої з давальницької сировини, його власнику або іншим особам.
2. В структурі підприємства виготовлених підакцизних товарів для подальшого виробництва непідакцизних виробів.
3. Особами, які її выпустившими для власних потреб.
4. На території РФ підприємством, її изготовившим, своєму учаснику при його вибутті (вихід) з товариства тощо, при виділі частки члена товариства із спільного майна або при розділі останнього.
5. Для обробки на давальницькій основі.
6. На території РФ особами, які її изготовившими, складеного (статутний) капітал компаній, пайові фонди, у вигляді внесків за договорами простого товариства.

Оприбуткування

Ця група операцій розглядається відокремлено. Об’єкт оподаткування виникає при оприбуткуванні певних видів товарів. В рамках проведення цієї операції суб’єкт зобов’язаний розрахувати і відрахувати акциз на бензин прямої перегонки і на спирт (етиловий денатурований). Оприбуткуванням є процес прийняття в якості готових виробів товарів, включених до спеціального переліку, випущених підприємством з власних матеріалів і сировини. Законодавство встановлює необхідна умова для організацій, що здійснюють випуск зазначеної продукції. Ці підприємства зобов’язані мати відповідне свідоцтво. Розглянемо, що це за документ.

Свідоцтво

Підприємства отримують його добровільно. Свідоцтво не є документом, яким забороняється або дозволяється та чи інша діяльність, що зазначена в ньому. Воно не замінює ліцензію на виготовлення денатурату або неспиртосодержащих товарів. Свідоцтво виступає як документ, безпосередньо пов’язаний з обчисленням акцизу. Він видається підприємствам при дотриманні вимог, встановлених ст. 179.2 ПК в пункті 4.

Особливості отримання документа

У законодавстві встановлені певні умови, згідно з якими суб’єкту надається свідоцтво. Документ про реєстрацію особи, що здійснює операції з бензином прямої перегонки, видається індивідуальним підприємцям і юридичним особам, які:

1. Виробляють вказаний вид палива, у тому числі з використанням давальницької сировини.
2. Випускають нафтохімічну продукцію. При цьому її виробництво повинно здійснюватися з прямогонного бензину або з використанням давальницької сировини.

Щоб отримати свідоцтво, суб’єкту необхідно мати виробничі потужності для випуску даного виду продукції. Вони можуть належати особі на праві користування, володіння, власності або інших законних підставах. Свідоцтво надається при наявності у підприємства-заявника відповідного договору. У ньому повинні бути присутні умови, за яких особа здійснює переробку давальницької сировини з подальшим виробництвом бензину прямої перегонки. Це положення має поєднуватися з встановленим вимогою про наявність потужностей з виготовлення нафтохімічної продукції. Згідно із зазначеними документами, свідоцтво надається, якщо підприємство-заявник виступає в якості власника переробляється палива, а договір укладено з організацією, що випускає вироби нафтохімії.

Ставки акцизів

Вони встановлюються в ст. 193 ПК. На території РФ діють єдині тарифи. Вони класифікуються на об’єднані і тверді. Останні встановлюються в абсолютному значенні на 1 од. податкової бази. Наприклад, на 1 тонну нафтопродуктів, на 1 л безводного етилового спирту. Комбіновані ставки акцизів припускають поєднання специфічної (твердої) складової і частки від розрахункової ціни.

Законодавство передбачає диференціацію тарифів в залежності від виду товарів. Наприклад, з 2011 р. вона встановлюється для палива. Стосовно продукції більш високої якості вартість акцизів знижується. Якість, у свою чергу, визначається по класу палива. Разом з цим, у законі передбачається і підвищення акцизів. Варто сказати, що у свій час з цього питання точилися дискусії в Держдумі і Уряді. Зокрема, обговорювалося підвищення податку щодо паливної продукції.

Маркування

Вона проводиться щодо певних видів товарів. Наприклад, відраховуючи акциз на алкоголь, економічний суб’єкт повинен підтвердити легальність його виробництва або ввезення на територію РФ. Продукція, вміст спирту в якій вище 9%, маркується в такому порядку:

1. Випускається на території РФ, крім тієї, що призначена для експорту, ідентифікується федеральними марками. Вони набуваються підприємствами, що здійснюють виробництво товарів і сплачують акциз на алкоголь самостійно. Купівля марок здійснюється в державних органах, уповноважених Урядом.
2. Що ввозиться на територію країни ідентифікується акцизними марками, які купують імпортери митних структурах.

Податкова база

Вона визначається за ст. 187 ПК і розраховується окремо на кожен вид продукції. Для кожної категорії встановлюється своя ставка. Податкова база відповідно до ній визначається:

1. У вигляді обсягу переданої (реалізованої) продукції в натуральному вираженні. Це правило діє відносно товарів, щодо яких встановлено тверді тарифи.
2. Ціна переданих (реалізованих) виробів без обліку ПДВ і акцизу. Вона розраховується у відповідності з вартістю, яка визначається згідно з положеннями ст. 40 НК. Таке правило використовується для продукції, до якої встановлено адвалорні (процентні) ставки податку.
3. У вигляді обсягу реалізованих (переданих) виробів у натуральному виразі для розрахунку податку при використанні твердого тарифу і у вигляді розрахункової ціни. Остання визначається у відповідності з максимальною роздрібною вартістю при застосуванні адвалерної ставки. Це положення використовується в відношенні продукції, для якої передбачені комбіновані тарифи.
4. Як вартість переданих виробів, обчислена відповідно до среднереализационными цінами, які діяли в минулому податковому періоді. В разі якщо їх не представляється можливим встановити, в розрахунок приймаються ринкові показники без обліку ПДВ і акцизу. Таке правило використовується для продукції, щодо якої встановлено відсоткові ставки податку.

Розрахункова ціна

Її застосовують, визначаючи акцизи на сигарети. Розрахункова ціна являє собою добуток максимального роздрібного цінового показника, зазначеного на одиниці упаковки (пачки) тютюнових виробів і їх кількості одиниць, проданих протягом податкового періоду або ввезених на територію РФ. Під граничною вартістю розуміють таку, вище якої виріб не може реалізовуватися кінцевим споживачам. Максимальна ціна у роздріб визначається самим платником окремо по кожній марці або найменуванню виробів.

Облік

Порядок його здійснення визначається ст. 190 ПК. У статті, зокрема, вказано, що платнику слід організувати окремий облік операцій з товарами, щодо яких встановлено різні ставки податку. Якщо ця вимога не виконується, то величина відрахування визначається відповідно до максимального з усіх застосовуваних суб’єктом тарифу від єдиної бази, встановленої для всіх об’єктів оподаткування.

Звільнення від оподаткування

Законодавство встановлює ряд операцій, при здійсненні яких у суб’єкта не виникає обов’язку по сплаті податку. До них відносять:

1. Ввезення на територію РФ товарів, щодо яких було здійснено відмову в державну користь і які повинні бути звернені в муніципальну або держвласність, а також розміщені в портовій ОЕЗ.
2. Реалізацію продукції, включеної в перелік, на експорт.
3. Передачу підакцизного товару для виробництва інших виробів аналогічної категорії між підрозділами одного підприємства. При цьому повинна виконуватися вимога про те, що ці структурні одиниці не виступають в якості самостійних платників.
4. Первинну реалізацію бесхозяйный або конфіскованих товарів, від яких на користь держави було здійснено відмову і які повинні бути звернені в муніципальну або держвласність, передані на промислову обробку під контролем податкової служби або знищення.

Суб’єкт звільняється від сплати акцизу при здійсненні наступних експортних операцій:

1. Вивезення товарів за межі країни у відповідному режимі.
2. Ввезення виробів в портову ОЕЗ.

Для отримання звільнення і в першому, і в другому випадках необхідно надати митній службі поручительство банку згідно ст. 74 НК або банківську гарантію, а також документи, що засвідчують експорт.

Поділитися в соц. мережах

25 Березень 2016Валентин

business-idea.com.ua

акцизный налог (сбор) в Украине! Последние новости про «Акциз» на сайте Бухгалтер 911

Акциз (акцизный налог) в Украине

Акциз – это разновидность распространённого государственного непрямого налога на определённые продукты потребления. Обязательство заплатить акцизный сбор возникает при производстве или продаже/реализации подакцизной продукции. Номенклатура таких товаров определяется кодами УКТ ВЭД, на которые установлены ставки акцизов.

Оплата акцизного сбора

Акцизный сбор оплачивается плательщиками в национальной валюте одновременно с оплатой пошлины и таможенных сборов.  Суммы сбора перечисляется на специальный счёт налогоплательщиком или уполномоченным лицом. Продукция, за которую не был заплачен акцизный налог, не подлежит таможенному оформлению. Однако имеются исключения, когда, согласно законодательным актам, товары освобождаются от уплаты.

Ставки налога

В украинском законодательстве определено два типа ставок:

• Специфическая или абсолютная, при которой акцизный налог является фиксированной величиной, по отношению к каждой единице измерения – литры, сантиметры, штуки и т.д.

• Относительная, при которой  налог на акцизы измеряется в процентном соотношении к стоимости единице товара (без налогообложения).

Особенности в расчёте рассматриваемого налога имеет реализация топливных материалов и здесь применяется электронная система администрирования. Также существует сниженная ставка акцизного сбора.  Это временная мера и касается таможенного оформления бывших в употреблении авто.

Плательщики акциза

Акциз оплачивают:

• Производители подакцизной продукции на территории Украины

• Предприниматели, которые ввозят на территорию Украины подакцизные товары;

• Физлица, ввозящие на территорию Украины подакцизные товары;

• Лица, которые реализуют или передают в собственность товары, которые были ввезены на территорию Украины с освобождением от уплаты налога;

• Оптовые поставщики и производители электроэнергии.

buhgalter911.com

WikiZero — Акциз

Wikipedia open wikipedia design.

Акц́из (фр. accise, від лат. accidere — урізати) — один із різновидів здійснюваних державою податків (зборів), не пов’язаних з одержанням прибутку підприємцем (товаровиробником, торговцем). Це найпоширеніші державні непрямі (побічні) податки (збори) на певні продукти масового попиту (предмети розкоші, тютюн, алкогольні напої, коштовні метали та інше), які стягують з виробників чи продавців товарів. Акциз включається у ціну товару, яку сплачує споживач товару, його розмір і сума стягуються у державний чи місцевий бюджети. Часто застосовується на окремі імпортні товари з метою захисту внутрішнього ринку й підтримки вітчизняного товаровиробника.

Акцизний податок в Україні[ред. | ред. код]

Акциз зазвичай встановлюється на високорентабельні та монопольні товари і в теорії вилучає частину надприбутків які отримуються від продажу подібної продукції. Оподатковуваним оборотом є вартість підакцизних товарів, що продаються виходячи з відпускних цін без акцизного збору. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизу встановлюються ВРУ.

Строки сплати для підприємства-виробника алкогольних напоїв на 3 день після продажу.

Акцизний збір за алкогольні напої та тютюнові вироби сплачується шляхом придбання акцизних марок (знак, що наклеюється на продукт і свідчить про сплату акцизу).

Відповідальність за порушення:

• за несвоєчасну реєстрацію юридичних осіб і підприємств, що є платниками акцизного збору, сплачується штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• В разі недоплати — штраф в розмірі нарахованої суми
• В разі повторного порушення сплачується штраф у подвійному розмірі
• Несвоєчасне подання декларації — 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
• Несвоєчасна сплата акцизу — пеня в розмірі 120% щодня

За більшовиків під час воєнного комунізму акцизи були скасовані, за НЕПу відновлені, а 1930 знову скасовані й змінені податком обігу. Найбільші надходження давали акцизи з напоїв, цукру, тютюну і текстильних виробів (останній акциз існував тільки за більшовиків). Крім того були ще акцизи з чаю, нафтових продуктів, сірників, калош і свічок.

www.wikizero.com

акцизный налог (сбор) в Украине! Последние новости про «Акциз» на сайте Бухгалтер 911

Акциз (акцизный налог) в Украине

Акциз – это разновидность распространённого государственного непрямого налога на определённые продукты потребления. Обязательство заплатить акцизный сбор возникает при производстве или продаже/реализации подакцизной продукции. Номенклатура таких товаров определяется кодами УКТ ВЭД, на которые установлены ставки акцизов.

Оплата акцизного сбора

Акцизный сбор оплачивается плательщиками в национальной валюте одновременно с оплатой пошлины и таможенных сборов.  Суммы сбора перечисляется на специальный счёт налогоплательщиком или уполномоченным лицом. Продукция, за которую не был заплачен акцизный налог, не подлежит таможенному оформлению. Однако имеются исключения, когда, согласно законодательным актам, товары освобождаются от уплаты.

Ставки налога

В украинском законодательстве определено два типа ставок:

• Специфическая или абсолютная, при которой акцизный налог является фиксированной величиной, по отношению к каждой единице измерения – литры, сантиметры, штуки и т.д.

• Относительная, при которой  налог на акцизы измеряется в процентном соотношении к стоимости единице товара (без налогообложения).

Особенности в расчёте рассматриваемого налога имеет реализация топливных материалов и здесь применяется электронная система администрирования. Также существует сниженная ставка акцизного сбора.  Это временная мера и касается таможенного оформления бывших в употреблении авто.

Плательщики акциза

Акциз оплачивают:

• Производители подакцизной продукции на территории Украины

• Предприниматели, которые ввозят на территорию Украины подакцизные товары;

• Физлица, ввозящие на территорию Украины подакцизные товары;

• Лица, которые реализуют или передают в собственность товары, которые были ввезены на территорию Украины с освобождением от уплаты налога;

• Оптовые поставщики и производители электроэнергии.

buhgalter911.com